Дізнайтеся, як початкова школа Гамільтона досягла зростання рівня грамотності у 5,3 раза, зробивши акцент на зв'язку через ClassDojo

Коли Бріттані Дейлі стала директоркою початкової школи Гамільтона у районі Сіті Хайтс міста Сан-Дієго, ситуація була складною: лише 9% учнів читали на рівні свого класу, а 37% систематично пропускали заняття. "Мені було зрозуміло, що сім'ї не надто раді надсилати дітей до школи, не відчувають себе поінформованими про події й, до того, не відчувають себе достатньо комфортно, не кажучи вже про впевненість, щоб повідомити нам про свої потреби", — згадує вона.

Школа Гамільтон потребувала не лише академічного втручання — вона потребувала культурних змін. Стратегія? Зробити залучення сімей ключовим драйвером успішності учнів.

Довіра – спочатку, навчання – потім

Після пандемії недовіра була поширеною. Багато сімей відчували відчуження, а мовний бар'єр ускладнював комунікацію. Майже половина учнів були тими, що вивчають англійську, а їхні сім'ї розмовляли іспанською, гаїтянською креольською, пушту та в'єтнамською.

Щоб розірвати цикл пропусків та відчуження, школа розпочала не з академічного навчання, а з прозорості та довіри. "Перше, що я зробила, — це встановила відкритий зв'язок із батьками через ClassDojo, — каже Дейлі. Це стало простим способом налагодити довіру й співпрацю між сім'ями та персоналом".

Цей намір підкреслив символічний жест: "Два роки тому я купила кожному вчителю по синьому стільцю. Якщо батько чи опікун хотіли відвідати школу, це було їхнє спеціально відведене місце. Це був мій спосіб сказати: "Відтепер усе буде інакше".

"Перше, що я зробила, — це встановила відкриту комунікацію з батьками через ClassDojo".

Спочатку позитивне залучення

Початковий акцент був не на академічних досягненнях: потрібно було показати сім’ям, що школа може бути радісним та гостинним місцем. У школі проводили позашкільні заняття з мистецтва, щомісячні "Сімейні п’ятниці", заходи на кшталт ярмарку костюмів на Гелловін та "Читає вся Америка".

« "Наша мета під час цих зустрічей була не в навчанні. Ми хотіли побудувати довіру та створити осмислені стосунки з учнями та їхніми сім'ями", — каже Дейлі.

Кількість учасників "Сімейної п’ятниці" зросла з 10 до понад 200 осіб; згодом сім’ї самі стали ініціювати проєкти — як-от секонд-хенди одягу, їдальні, курси англійської. "Сьогодні атмосфера в Гамільтоні кардинально відрізняється від тієї, яка була чотири роки тому, коли я вперше зайшла до школи".

Навчання - частина життя сім'ї

Після формування довіри школа почала приділяти більше уваги академічності — але сім’ї залишалися у центрі. Школа зробила акцент на фонетиці: учні отримували персоналізовані завдання додому, які вчителі розробляли спільно з батьками.

"Ми швидко зрозуміли: окрім допомоги дітям, ця практика допомагає розвінчати міф, нібито сім’ї не мають достатніх знань, впевненості або часу, щоб підтримати успіх своїх дітей".

Реальні результати для дітей

Результати говорять самі за себе: нині 48% учнів читають на рівні класу, а хронічна невідвідуваність зменшилася до 17%, а мета цього року — 14%. "Коли до нас приїжджають керівники округу, їх завжди вражає активність сімей. Я їм кажу: якщо хочете щось змінити, треба інтегрувати це настільки глибоко, щоб у людей не було вибору — це стає частиною системи".

Залучення сімей — стратегія, а не гасло

Ця трансформація стала можливою не завдяки новій навчальній програмі чи дорогим ресурсам. Вона відбулася, бо школа вплела залучення сімей у ДНК усього — від нарад до планування читання. Це не окрема програма, а основа всього.

Це підтверджують й дослідження: коли сім'ї залучені, краще розвивається читання, мовні навички й увага на уроках. Зростає мотивація в учителів та добробут сімей.

"Для мене залучення сімей — це найкраща академічна стратегія, — каже Дейлі. — Часто в системі K–12 ці речі розділяють — але насправді саме це й відкриває шлях до досягнення навчальних цілей та створення щасливої шкільної спільноти".